Подорожуємо Європою. 8 найгарніших парків Європи

«Митець великого таланту» (до 150- річчя від дня народження Василя Стефа...

                Дистанційне навчання

11-13 травня відбулася триденна творча лабораторія за темою «Бібліотека – відкритий світ ідей» на платформі ZOOM, яку організувала  Хмельницька обласна бібліотека для дітей ім.Т.Г.Шевченка. Учасники  - завідуючі бібліотеками для дітей, центральними бібліотеками ОТГ Хмельниччини.   Привітала учасників та побажала плідної праці директорка обласної бібліотеки для дітей Черноус В.Ю. Начальник управління культури Департаменту інформаційної діяльності,культури,національностей і релігії облдержадміністрації  Натальська О.В. окреслила нові виклики та можливості, що постають перед бібліотечною спільнотою в період децентралізації. Резерви та перспективи щодо поліпшення іміджу бібліотек в процесі трансформації – основний меседж її виступу. Були представлені успішні проєкти, акцентували увагу на активності участі читачів бібліотек для дітей області у Всеукраїнських та обласних конкурсах. Надзвичайно цікавим було знайомство з хмельницькою письменницею Ольгою Саліпою, яка розповіла про книги, творчі плани та презентації. До виступу доєдналася заступник директорки  Національної бібліотеки України для дітей Шамаріна Т.В. і зробила глибокий аналіз читання дитячої аудиторії, піднімала актуальні теми щодо обслуговування юних користувачів. Творча лабораторія сприяла обміну досвідом між бібліотекарями, поглибила їх знання, була корисною з точки зору набуття та подальшого використання отриманої інформації у роботі з читачами. Наостанок учасникам побажали не боятися змін, втілювати інноваційні ідеї в життя, бути креативними та ініціативними. Дякуємо колегам за участь та до нових зустрічей!

   До Дня матері Краса материнства в усі століття оспівувалася кращими художниками, письменниками і поетами. Саме про ці твори йшла мова на заході, який пройшов в нашій бібліотеці до Дня Матері. Наші читачі, учні школи-гімназії,ознайомилися з історією виникнення свята Матері та традиціями святкування на Україні. Діти порівнювали маму з квітками, малювали їх, щоб висловити свою любов до мами, читали чутливі вірші . Присутні познайомилися з цікавою книжковою виставкою, яку підготували бібліотекарі. Метою проведеного заходу було виховання в дітей дбайливого і уважного ставлення до матерів та бабусь. А ми,бібліотекарі,отримали неймовірний заряд позитиву від щирих емоцій дітей.

            Книги - ювіляри 2021

Повість «Микола Джеря» була написала класиком української літератури Іваном Нечуєм-Левицьким через 15 років після скасування кріпацтва. Це вже була спроба осмислити пережите українським народом не за одне покоління.

 Образ жінки-матері в українській літературі

Мама… Найтепліше, найсвятіше слово для кожної людини. Мама — це символ любові і ласки, ніжності і найвірнішого кохання. І тому не дивно, що найтепліші, найщиріші слова присвячують письменники і поети матерям. Образ жінки-матері в українській літературі, починаючи з народнопісенної творчості, став одним із найпоширеніших смислових концентрів, прикметою національної ідентифікації. Ідея матері в українській літературі XX століття: «Я (романтика)», «Мати» Хвильового, «Скорбна мати» Тичини, «Мати» Косинки, «Марія» Самчука. А як не згадати великого Тараса Шевченка! Жінка, жіноча доля займали в його творчості одне з провідних місць. І слова, винесені в назву твору, говорять про безмежне трепетне почуття до Матері, що дає життя, матері, що є символом добра на землі.  Симоненко А.В. поєднав два вічні символи любові — Вітчизну і Матір у вірші «Лебеді материнства». Багато поезій присвятив матері і Борис Олійник. Яскраво і високо художньо розкрита тема любові до матері, непоправного болю утрати, вірності її світлій пам’яті у вірші «Мамо, вечір догоря.,.». Інший поет, Дмитро Павличко, на все життя зберіг «згорточок старого полотна» і «вишите… життя на ньому». Колись, проводжаючи в далеку дорогу, дала йому мати вишивану сорочку як заповіт вірності рідній землі.  Ставлення кожної дитини до мами – це своєрідний індикатор ставлення людини до життя. 

 

  Григір Тютюнник "Климко" - 45 років

Війна приносить лише кров, горе й страждання. Та найжахливіше,що може статися – розплата і смерть дітей війни. Григір Тютюнник висвітлив цю болючу тему у своїй повісті «Климко». Маємо робити все, щоб вберегти себе та нащадків від участі Климка...,а війна  не стала для наступних поколінь звичним явищем життя.